Ще декілька років тому люди здебільшого були схвильованими глобальними загрозами та кризами й переживали, що тануть льодовики та що скоро ми опинимося під водою, як Атлантида…
Тривоги минулого були, на перший погляд, такими важливими тоді й незначними тепер, для більшості з нас в сьогоденні. Ми живемо іншим життям … змінилася перспектива, змінився світ.
Сьогодні більшість українців набуває нового «не нормального» алгоритму: ніч, 3:00 – сирена, вибухи, шахеди; ранок, 8:00 – читаємо де і що сталося, хвилюємося на що очікувати; 10:00 – робота, нас все частіше попереджають про те що потрібно готуватися до ядерної атаки й про необхідність підготувати речі. Нарешті, вечір, додому, є надія що сьогодні «не прилетить»…
Більшість схвильовані відсутністю стійкості та визначеності в житті – яка насправді є, тільки вона саме в невизначеності та нестійкості.
Правило №1 для формування толерантності до нестійкості: не намагатися контролювати те, що неможливо контролювати.
Це правило не означає стати пасивним елементом доволі хаотичної системи, а навпаки бути дієвими, але в тому на що особисто маємо вплив:
у створенні нових можливостей для себе, щоб мати змогу бачити та відчувати спокій шляхом зміни власної свідомості та формуванню нових цінностей;
приймати рішення зараз (в актуальних умовах), ґрунтуючись на інформації, якою ви володієте з вірогідних джерел, власного стану, страхів, надій, переконань, потреб, бажань, наявних ресурсів, наявних перешкод;
усвідомити, що немає «правильних чи не правильних» рішень, «хороших» або «поганих» емоцій;
змінити фокус з очікуваних результатів до власних дій, які будете робити / не робити в обставинах, які не можливо не тільки контролювати, а навіть прогнозувати.
Насправді будь-яке рішення, яке ви приймаєте зараз, є правильним, саме для вас з огляду на вашу особисту ситуацію та потреби.
Якщо пізніше, у майбутньому, ваше рішення буде здаватися помилковим, то справа не у самому рішенні, а в тому, що ми зробили / не зробили після його прийняття, які обставини виникли / не виникли, які зміни відбулися / не відбулися тощо»
Правило №2: робити свідомий вибір найкориснішого, творчого та розумного набору реакцій на катастрофічні кризи та руйнівні умови які оточують ззовні. Не допустити війну у свою свідомість, залишити її зовнішнім фактором. Пригадати що таке свідомість та для чого вона вам може слугувати.
Свідомість – це «стан усвідомлення та реагування на оточення». Вона викликає та культивує стани розуму шляхом навмисної й конкретної зміни мислення, яка дозволяють нам думати та діяти по-іншому.
Правило №3: викликати глибокі зміни, змінюючи свідомість. Потрібно пам’ятати, що те, куди спрямована наша увага, стає основою формування нашої життєвої енергії:
знати, як фокусувати увагу, щоб робити крок у невідоме, досліджувати та відкривати, що насправді відбувається в усій системі, через спостереження, тишу та рефлексивні практики дослідження;
бути уважним, зібраним і відстороненим у руйнівному світі, бути проактивним у виборі того, що може бути найбільш корисним, творчим і розумним набором відповідей у ситуації, і нести відповідальність за їх реалізацію;
формувати у собі спостерігача, давати собі змогу виходити в метапозицію та споглядати за світом;
робити альтернативний вибір, який перериває звичайні способи досягнення результатів, використовувати власну творчість та креативність.
Правило №4: почати вносити у життя, щось нове – тим самим дозволяючи собі жити та працювати у більш творчому середовищі, а не у спогадах про негативне минуле.
Щоб викликати глибокі зміни та укріпити власну стійкість, від нас потрібно навчитися гнучко та цілеспрямовано рухатися в руйнівних зовнішніх умовах.
Основами нашої стійкості можна визначити:
емпатичне спілкування з іншими, проявляючи повагу до емоцій та переживань;
досліджувати реальність з відкритим розумом, бути гнучким у своєму сприйнятті;
робити свої травми – шрамами, які можна цінувати та пишатися тим, що ви змогли впоратися.
Головна істина: «Потрібно створити гармонійний «танок» між тим, що ми знаємо і чого не знаємо, і саме через цей танець вибирати фокус на події та надавати значення світу навколо нас. Зробити невідоме пізнаваним, несвідоме – свідомим, а невидиме – видимим».
А першими кроками можна обрати – посилення своєї внутрішньої щасливої дитини через улюблені та приємні справи.
Пригадайте що ви так любили в дитинстві, що вас примушувало радіти та надихало? Створіть перелік та графік виконання кожного пункту. Дозвольте собі посміхатися!
Коментарі
Дописати коментар