Дитяча психологічна травма. Як виявити та допомогти?

 

Що таке дитячі психологічні травми

Дитяча психологічна травма - це подія або досвід, який спричиняє значну дистрес-реакцію в дитини та може викликати негативні наслідки у її психічному та фізичному здоров'ї, поведінці та розвитку. Виявлення та допомога в таких випадках дуже важливі.

 

Дитячі психологічні травми можуть мати серйозні наслідки, які можуть проявитися відразу після травми або виявитися через кілька років. Наприклад, діти можуть страждати від посттравматичного стресового розладу (ПТСР), що проявляється у вигляді нічних жахів, болючих спогадів, тривожності, депресії та інших проблем.

Ознаки дитячої психологічної травми можуть бути різними і залежать від типу травми та віку дитини:

 

• Поведінкові зміни, такі як агресивність, відчуженість, недостатній контакт з оточуючими, страх, плаксивість.
• Емоційні прояви, такі як тривога, страх, депресія, недовіра, зниження самооцінки.
• Фізичні симптоми, такі як головні болі, болі в животі, недоїдання, збільшене використання лікарських засобів.
• Проблеми зі сном, такі як боязнь спати, нічні кошмари, проблеми зі засинанням.

Дитячі психологічні травми можуть мати різноманітні форми і проявлятися по-різному в залежності від ситуації та індивідуальних особливостей дитини. Серед найбільш поширених видів дитячих психологічних травм можна виділити такі:

 

1. Емоційна травма - пов'язана з негативними емоційними досвідами, такими як страх, тривога, стид, відчуття відкинення та інші.
2. Фізична травма - пов'язана з тілесними ушкодженнями, які можуть бути заподіяні дитині через насильство, нещасні випадки, бійки та інші ситуації.
3. Сексуальна травма - пов'язана з непристойною поведінкою дорослих або старших дітей, що може призвести до статевого насильства, згвалтування або інших форм сексуальної експлуатації.
4. Соціальна травма - пов'язана з соціальним відкиданням, булінгом, дискримінацією, зневажанням, знущанням та іншими формами негативної соціальної поведінки.
5. Травма через втрату - пов'язана зі смертю близьких людей, розлученням батьків, переїздом, від'їздом у військо або за кордон, від'їздом до іншого міста та іншими формами розриву зв'язку зі знайомим оточенням.
6. Травма через неналежне виховання - пов'язана зі знущанням, насильством, зневажанням батьків або інших дорослих, які повинні займатися вихованням дитини.

 

Якщо ви підозрюєте, що дитина має дитячу психологічну травму, важливо звернутися до психолога чи іншого фахівця для отримання допомоги та підтримки. Важливо зберігати спокій та підтримувати дитину, дозволяючи їй відчувати, що вона зараз на безпеці.

 

 

Вплив на подальше життя

Дитячі психологічні травми можуть залишити довготривалі наслідки, які можуть вплинути на життя людини протягом усього її подальшого життя. Наприклад, можуть виникнути проблеми з самооцінкою, розвитком міжособистісних стосунків, розладами настрою, тривожністю, страхами, відчуттями вини та безнадії, посттравматичними розладами.

 

Дитина, яка була психологічно травмована, може мати складнощі у взаєминах з іншими людьми, зокрема з батьками, друзями, колегами, іншими членами суспільства. Вона може бути схильною до конфліктів, зневіри, агресії, а також може мати складнощі з довірою до інших людей. Також може виникнути недовіра до своїх власних емоцій та важко виражати свої почуття.

 

Також дитина, яка була психологічно травмована, може мати складнощі зі здоров'ям. Це може включати зниження імунної системи, ризик розвитку хвороб серця та інших захворювань.

 

Однак, важливо пам'ятати, що психологічні травми можуть бути переборені, особливо якщо вчасно надається допомога та підтримка.

 

 

Проробляємо дитячі травми самостійно

Не рекомендується проробляти дитячі травми самостійно без допомоги професійного психолога або психотерапевта. Травматичний досвід може мати глибокий вплив на психічне здоров'я дитини і може вимагати спеціальної терапії, проведення професійної оцінки та розробки індивідуального плану лікування.

 

Однак, ви можете допомогти своїй дитині, створивши безпечне та підтримуюче середовище для неї -- це оточення, яке забезпечує їй відчуття безпеки, захисту та підтримки в її емоційному розвитку.

 

Важливо проявляти турботу та розуміння, надавати дитині підтримку та допомогу у вирішенні проблем, дотримуватися режиму дня та створювати стабільність у домашньому середовищі. Також можна враховувати побажання дитини та спілкуватися з нею на її рівні, використовуючи відповідний для її віку мовленнєвий рівень. 

 

 

Важливо допомогти дитині пережити травму

Крім того, важливо визначити, які саме травматичні події спричинили реакції дитини та які емоційні наслідки вони мають. Наприклад, якщо дитина досі має страхи чи тривогу після аварії на дорозі, важливо допомогти їй зрозуміти, що така реакція є нормальною та знаходиться під контролем. Звернутися за професійною допомогою.

 

Навіть якщо дитина пережила травматичний досвід, її можна допомогти впоратися з ним і знайти спосіб жити повноцінним життям. Це може включати в себе створення стабільної рутини, встановлення чітких меж та правил поведінки, дотримання рівноваги між захистом та дозволом, підтримку з боку близьких людей, які проявляють турботу та розуміння, та допомогу дитині у виявленні та вираженні своїх почуттів.

Також важливі моменти:

 

• Будьте терплячими та емпатичними до дитини. Приймайте її почуття та думки, навіть якщо вони відрізняються від вашої точки зору.
• Створіть стабільне та надійне оточення. Забезпечте дитині почуття безпеки та захисту, створивши стійку рутину та прогнозований графік подій.
• Стимулюйте дитину до розвитку та творчості. Надайте їй можливість виразити свої ідеї та бажання, дозвольте їй експериментувати та розвивати свої здібності.
• Забезпечте соціальну підтримку та співпрацю. Сприяйте побудові позитивних взаємин з ровесниками та дорослими, стимулюйте розвиток соціальних навичок та комунікативних здібностей.

 

Створення підтримуючого безпечного простору для дитини є важливим елементом її розвитку та допомагає уникнути дитячих травм, а також допомагає їй зрости в емоційно стабільну

 

 

Часто задавані питання

 

 

Як виявити та розпізнати психологічну травму

Ознаки, які можуть свідчити про те, що дитина переживає психологічну травму. Дитина може:

 

- стати більш замкненою, засмученою, роздратованою або нервовою;

- бути дуже сумною, засмученою або на ніч щільно прикривати себе ковдрою;

- мати проблеми зі сном, такі як нічні кошмари, безсоння або боятися заснути;

- відмовлятися їсти або, навпаки, перестати контролювати свій апетит і почати переїдати;

- стати занадто зацікавленою в темах, пов’язаних зі страшними подіями, які спричинили травму.

 

Якщо ви помітили ці ознаки у своєї дитини, може бути корисно звернутися за допомогою до психолога або іншого фахівця, який може допомогти розпізнати та лікувати психологічну травму.

 

 

Як позбутися психологічної травми

Для позбавлення від психологічної травми можна скористатися різними підходами, такими як терапія, психотерапія, медитація та інші методи. Ефективність кожного методу залежить від конкретних потреб та особливостей кожної людини. Важливо пам'ятати, що процес позбавлення від травми може зайняти деякий час і вимагати терпіння, тому необхідно підтримувати себе, дотримуватися здорового способу життя та шукати підтримку у родини та друзів. Щоб уникнути повторення травм, важливо розвивати вміння ефективно реагувати на стресові ситуації та шукати підтримку у фахівців, які допоможуть зрозуміти та розібратися у своїх почуттях та емоціях.

 

 

Як опрацювати свої дитячі травми

Опрацювання дитячих травм може бути складним і тривалим процесом. Спочатку важливо визначити, яка саме травма відбулася і які її наслідки. Далі необхідно звернутися до фахівця - психолога або психотерапевта, який допоможе розібратися в емоційних реакціях і надати необхідну підтримку. Важливо створити безпечний простір, де можна відкрито висловлюватися і розмовляти про власні почуття та емоції. Для успішного опрацювання травми необхідно бути терплячим і не сподіватися на швидке полегшення. Процес може зайняти багато часу, проте в результаті людина зможе побороти свої страхи та болі, відчути певний рівень загального комфорту і покращити свої стосунки зі світом і самою собою.