Міфи про психологів

 

Чому виникають міфи про психологів

 

Міфи про психологів виникають з різних причин. Одна з них полягає в тому, що психологія як наука досить молода, тому багато людей не мають достатньої інформації про те, що вона насправді включає в себе. Також на поширення міфів впливають кіно, телебачення, книги та інші джерела масової інформації, які нерідко дають неправильне уявлення про психологічну практику.  

 

Багато людей можуть відчувати страх або сором за свої емоції та проблеми, і тому вони можуть уникати звернення до психолога. Вірити в міфи про психологів може бути зручним способом уникнути визнання своїх проблем і необхідності допомоги.

 

Деякі міфи про психологів можуть також виникати з-за страхів, переконань та бажань людей, які не мають жодного відношення до психології. Наприклад, стереотип про те, що психологів відвідують лише люди з психічними проблемами або що психотерапія є признаком слабкості.

 

 

Міф 1. До психолога ходять лише хворі, слабкі та безпорадні люди

Цей міф виник через стереотипне уявлення людей про психологічні проблеми. Багато людей вважають, що психічні розлади є лише для людей з важкими та очевидними проблемами, такими як шизофренія або біполярний розлад. Однак це далеко не так. Багато людей звертаються до психолога з метою розвитку особистості, покращення стосунків з близькими, вирішення конфліктів на роботі чи в особистому житті.

Також часто плутають професії психолога та психіатра. Психіатр зазвичай займається визначенням та лікуванням різних психічних розладів, а психолог займається дослідженням та допомогою людям з різними проблемами психологічного характеру.

 

Психологічна підтримка може допомогти будь-якій людині, яка переживає стрес, тривожність, депресію, незадоволеність життям або має проблеми зі своїми емоціями. Більшість людей хочуть бути щасливими, успішними та задоволеними життям, і психолог може бути корисним у досягненні цих цілей. Тому цей міф не відповідає дійсності і не повинен перешкоджати зверненню до психолога.

Міф 2. Можна просто поговорити з кимось із близьких, адже кожна людина психолог

Цей міф є досить поширеним, але насправді, не кожна людина є психологом і не кожен може забезпечити професійну психологічну допомогу. Безумовно, розмови з близькими можуть бути корисні для підтримки емоційного стану та зменшення стресу, але це не є альтернативою професійній психотерапії в разі серйозних проблем.

 

Професійний психолог має спеціальну освіту і години практики, щоб допомогти людям з різними проблемами, від легких до важких. Володіє навичками слухання, розуміння та аналізування поведінки і емоцій людей, що є ключовим для надання ефективної психологічної допомоги. Також має знання різних методик, технік та інструментів, щоб допомогти з різними проблемами, підходячи з різних сторін.

 

Також психолог здатний створити спеціальний психотерапевтичний простір, де клієнт може вільно висловлюватися, бути впевненим в конфіденційності та отримати компетентну допомогу. А близька людина навпаки, може мати свої уявлення про проблему та її розв'язання, що може бути не завжди корисним для клієнта. Її відповідь також може бути емоційно забарвленою та непрофесійною, що може призвести до негативних наслідків.

Міф 3. Психологи самі ходять до психологів/психотерапевтів, отже, вони навіть самі собі допомогти не можуть

Багато психологів і психотерапевтів пройшли курси особистісного розвитку, і знають, що звернення до фахівця є дуже важливим для збереження свого психічного здоров'я. Як і будь-який інший фахівець, психологи можуть мати свої особисті проблеми, які вони не можуть вирішити самостійно і потребують допомоги. 

 

Також, психолог, який сам ходить до психолога, може отримати додатковий досвід та знання про процес психотерапії, який він зможе використовувати в своїй роботі з клієнтами. Це допомагає уникнути власної психологічної втоми.

 

Окрім того, психологічна робота включає в себе взаємодію з людьми, що може ставити психолога перед складними емоційними ситуаціями і не виключає професійно складних ситуацій. Тому психологи відвідують супервізії - супровідний процес, який надає психологам можливість отримати професійну підтримку та навчитися рефлексувати над своєю роботою, зокрема над критичним аналізом своєї практики та вдосконаленням своїх навичок, з метою поліпшення якості надання психологічної допомоги. Супервізор - це психолог або психотерапевт, який має відповідну сертифікацію та достатній досвід, щоб вести супервізійну діяльність.
Регулярний супервізійний супровід може допомогти психологу зберегти свою емоційну стабільність та професійність.

 

 

Міф 4. Психолог може вирішити всі проблеми чи дати пораду, як вирішити будь-яку проблему

Психолог є професіоналом у галузі психології і може допомогти людям у багатьох аспектах їх життя, але не може вирішити всіх проблем і не може дати однозначну пораду. Психолог може допомогти людині зрозуміти та проаналізувати свої проблеми, знайти шляхи розв'язання, допомогти зрозуміти власні почуття та емоції, але кінцеве рішення завжди залежить від самої людини, її виборів та дій.

 

Відповідальність за процес і результат психотерапії лежить на обох сторонах - і на психологові, і на клієнті. Давайте розділимо, яка саме відповідальність лежить на кожному.

Психолог має відповідальність за конфіденційність,  створення безпечного, підтримуючого простору, де клієнт може відкрито висловлювати свої емоції, думки та почуття. Психолог також має знати та використовувати методики та підходи до роботи з клієнтом, професійні знання і досвід для досягнення бажаного результату, по запиту клієнта.

 

Клієнт має бути готовим до співпраці з психологом, відкритим до змін та готовим до виконання завдань, запропонованих психологом. Також має бути готовим до виявлення і зміни своїх негативних патернів поведінки та мислення, відповідальним за своє здоров'я та добробут, брати на себе відповідальність за свої вчинки і результати.

Міф 5. Достатньо одного візиту до психолога – і все буде добре

Візит до психолога може бути корисним та допомогти знайти шляхи розв'язання проблеми, але він не гарантує миттєвого і повного поліпшення. Багато залежить від серйозності проблеми, тривалості її існування, індивідуальних особливостей людини та багатьох інших факторів.

 

Часто психологічні проблеми можуть бути більш глибокими, ніж здається на перший погляд. Наприклад, людина може стикатися з поверхневими симптомами, такими як невпевненість в собі, тривога, розлади сну, але причиною цього можуть бути глибші психологічні проблеми, такі як низька самооцінка, травми дитинства, неприйняття себе або стосунків, стресові ситуації і т. д.

 

Також важливо зазначити, що результати психотерапії можуть залежати від активної участі людини у процесі. Людина повинна бути готовою працювати над собою, слухати рекомендації психолога і дотримуватися їх для досягнення позитивного результату.