Якби така ситуація повторилася, я б змогла/зміг вчинити інакше!
Знайомо?
Людська психологія передбачає постійний аналіз та прокручування минулих ситуацій у нашій голові. Однак в цьому є й деякі пастки. Серед них:
1. Зацикленість на минулому
2. Зайве напруження
3. Недооцінка власних зусиль
Нам часто не вистачає балансу між аналізом минулого та оцінкою теперішнього. А це необхідно для того, щоб розв'язувати проблеми та рухатися вперед.
Шрек
«Людожери як цибуля, мають багато шарів, й набагато складніші, ніж здаються зовні» — пояснює Шрек Віслюку, коли вони вирушають рятувати принцесу.
Віслюк тим часом намагається зрозуміти, чому Шрек живе сам й нікого до себе не підпускає? Ми бачимо, що Віслюк намагається «вписати» Шрека у загальноприйняті норми. Однак проблема в тому, люди часто не розуміють й бояться те, що не бачать на власні очі.
Шрек розуміє, що люди бачать лише оболонку, а тому не можуть роздивитись його внутрішній світ. Тому він знаходить оригінальні способи проявити себе: «розважається» щоразу, вигадуючи нові способи забезпечити свій комфорт (наприклад, проганяє людей, які порушують його простір) та жити так, як йому подобається.
Віслюк
Віслюку теж знайома ситуація, коли ти відрізняєшся від інших, бо є таким, як хочеш бути. Однак в такі моменти ти відчуваєш себе самотнім…
Але всім потрібні друзі, щоб ділитись тим, чим ти наповнений. А друзів ми обираємо за подібними до себе ознаками. Тому важливо продовжувати пошук, усвідомлюючи, що шукаєш подібних собі. І тоді ти зможеш знайти справжніх друзів, як колись Віслюк знайшов Шрека.
Шрек та віслюк
Коли Шрек рятує принцесу Фіону від дракона, він не намагається бути героєм. Він розділяє відповідальність за порятунок з Фіоною та Віслюком: «Ви двоє шукайте вихід, а я відволічу дракона».
Тобто, у Шрека є ціль, але й розуміння, що ціль спільна, бо Фіона хоче вибратись з вежі, а Віслюк хоче вижити та бути поруч зі Шреком (хоче мати друга).
Коли ми сприймаємо інших як рівних, то вчимось не тільки допомагати, але й приймати допомогу.
Лорд Фаркуад
Коли лорд Фаркуад обирав принцесу, щоб одружитись, то він не вирішував сам, а обирав «через тиск».
Він не обдумував, чого насправді хоче та не приймав рішення щодо власних відчуттів (бо насправді просто хотів статус короля, а принцеса була лише інструментом).
Цікавий факт! Це один із симптомів нарцисичного розладу. Такі люди використовують інших та говорять нам все, що ми хотіли б почути. Вони можуть навіть підтверджувати це діями, але тільки до певного моменту.
Фіона
«Який сенс вміти говорити, якщо мусиш мовчати?» — каже Віслюк Фіоні, коли вона просить зберегти таємницю, бо думала, що ніхто не прийме її такою, якою вона народилась.
Саме таке несприйняття себе й намагання «бути такою як треба» створює в коханні Шрека та Фіони додаткові труднощі.
Фіона вміла себе захистити, їй не потрібен був рятівник, адже вона хотіла закохатись. Так, під час подорожі від вежі до замку лорда, Шреку та Фіоні було весело разом: вони зрозуміли й відчули, що дуже схожі. Але…
Фіона та Шрек
Відверто говорити про свої бажання та страхи обом персонажам було дуже важко, хоча це найшвидший й найпростіший шлях отримати відповідь.
Вони боялись почути відмову чи приниження, з якими зіштовхувались постійно внутрішньо (неприйняття себе) або зовнішньо (знущання інших людей чи істот). І, в результаті, кожен/кожна закрилися у собі, обдумуючи власний сценарій неозвучених думок.
Сказати завжди краще, ніж не сказати, щоб почути реальну відповідь, а не власну гіпотезу.
Чи могли персонажі «Шреку» діяти інакше?
Можливо. Але вони діяли за покликом серця.
Та не варто забувати про те, що ми завжди можемо обирати й інші патерни поведінки. Ті, які зроблять нас щасливими щомиті. Без страху та жалю про минулі помилки (які насправді є нашим справжнім досвідом!).
Коментарі
Дописати коментар