Емоційний контейнер — цікава концепція в психотерапії, яка вдало ілюструє нашу емоційну здатність.
Візуалізуючи свою свідомість як контейнер, ми можемо візуалізувати, скільки місця у нас для гарного, поганого, зручного, незнайомого тощо.
Уявімо, що метафоричний в такому випадку контейнер — це простір: фізичний, емоційний чи будь-який інший. Тут ми можемо досліджувати дискомфорт, невизначеність, наші бажання тощо з урахуванням певних обмежень.
А тепер уявіть, що є певні кордони нашого контейнера, де ми зберігаємо всі свої ментальні скарби. Є те, про що ми піклуємося всередині контейнеру. А є те, що знаходиться й поза ним
За межами контейнера — інші люди зі своїми очікуваннями, життям, ідеями, досвідом.
А всередині контейнеру — наш особистий досвід, відчуття безпеки, вибір
Всередині контейнера ми можемо дослідити, чи потрібно нам робити "ревізію" своїх емоцій? Або просто потрібно відчути себе в безпеці? І якщо так, то що допомогло б нам почувати себе безпечніше? Відповідь лежить в іншій людині, навколишньому середовищі, чи вже всередині нас?
Ідея контейнера гарна й тому, що він може зростати разом з нами. Тобто нам не потрібно всі свої емоції та переживання намагатися вмістити в нього, як у валізу.
Навпаки — ми можемо розширювати простір нашого контейнера разом з нашим особистісним розвитком
Як зрозуміти, що наш контейнер збільшується?
Це відбувається тоді, коли ми здатні до саморефлексії. Коли наші емоції та в цілому внутрішній стан не вибиває нас з колії. В такі моменти ми відчуваємо, що можемо зупинитися, проаналізувати свої емоції та думки, коли не хочемо повної ізоляції, відокремлення.
Ваш ріст може відбуватися повільно, так само як й ріст вашого контейнера. Ніякі зміни не відбуваються раптово. Так само як й малюки не починають ходити з народження.
Коментарі
Дописати коментар