📎Підліток все частіше перебуває в поганому настрої, стає дратівливим, сумним, замикається в собі
В період пубертату відбуваються зміни не лише фізіологічні, а й досить глибокі особистісні. Крім того, найважливішу роль починають відігравати гормони та нейромедіатори.
В організмі кожної людини є нейромедіатор дофамін, який відповідає за відчуття щастя, благополуччя, радості, безпеки та бере участь у механізмі, який забезпечує стресостійкість.
Базовий рівень дофаміну у підлітків знижується, це означає, що гірше працює система підкріплення, тобто людину перестають радувати звичайні речі і загальний фон її настрою знижується, так само знижується її активність і вона починає шукати пригод. Для того щоб якось компенсувати свій стан.
Коли підліток кричить, хамить, грюкає дверима - це тому, що він реально дуже злиться і не справляється зі своїми емоціями. Йому фізіологічно складно відреагувати адекватно ситуації.
Саме тому підлітки, прагнучи підвищити рівень дофаміну (несвідомо, звичайно) виходять на вулицю і починають шукати різні пригоди, екстремальні речі та нові досліди – тільки так вони можуть підвищити свій рівень радості. На "пригоди" виділяються більші дози дофаміну, ніж у дорослих. Тобто система працює з більшою амплітудою: базовий рівень нижчий, а сплески інтенсивніші. На «пригоди» вони реагують із особливим задоволенням та радістю.
📎Підліток виявляє зневагу до батьківської думки
Якщо для молодших дітей дорослі є важливим орієнтиром, їх думка - істиною, то в підлітка на першому плані виходять однолітки.
Одне з основних завдань цього віку – встановлення відносин із однолітками.
Друге найважливіше завдання - сепарація від батьків, відділення та здобуття незалежності.
Ці завдання диктує йому природа. Цим і обумовлено негативне ставлення до батьків, скоріше навіть не негативне, а амбівалентне.
❗Тут є пастка: думка батьків насправді продовжує для них бути значущою, але демонструвати це відкрито не можна - адже підліток прагне незалежності. Тому зовні він виявляє зневагу, а всередині більш ніж будь-коли потребує підтримки. Але він не може, як маленький, підійти та покласти голову на плече – він має воювати, протистояти, захищати свою незалежність, свою «територію».
💎Тут від батьків потрібне неймовірне терпіння – важливо не бути надто наполегливими, але й не ігнорувати. Важливо, щоби підліток знав, що батьки поруч і відкриті до нього. Не сприймати нападки підлітка на свій рахунок, не відвертатися від нього, але й не ігнорувати, пускаючи все це на самоплив.
📎У підлітка знижується мотивація до навчання
В цілому, у дітей підліткового віку знижується інтерес до всього - їм перестає бути цікаво ходити на гуртки, на різні захоплюючі заняття, знижується значущість всього цього. Якщо проводити багато часу з підлітками, стане ясно - їх найуживаніші слова це «нудьга», «сум», «мені нудно». Постійне почуття спустошення, пригніченості, сприйнятливість до стресу. Це можна пояснити зниженням рівня дофаміну – саме це може давати такий ефект.
Найбільш активно і яскраво виявляється й інтерес, що зберігається - це спілкування з однолітками. З боку це виглядає як «він весь час сидить у телефоні», але насправді це і є та сама необхідна комунікація з однолітками. Решта цікавить підлітка в другу чергу - і це нормально.
💎Батькам важливо не бути надто наполегливими, але й не пускати все на самоплив. Важливо, щоб підтримувалося виконання обов'язків, дотримання домовленостей, щоб підліток брав на себе відповідальність у тому, що з ним відбувається. Хоча б у тому обсязі, в якому це можливо.
📎Підліток прагне приєднатися до будь-якої субкультури
Підлітки шукають себе. Для цього їм потрібно зруйнувати все старе та побудувати нове. Вони намагаються зрозуміти – хто я, чого хочу, що для мене важливо. І часто вони свою ідентичність шукають через ототожнення з якимись субкультурами – це вносить ясність.
Коментарі
Дописати коментар