Кабінет практичного психолога Семенюк Олександри Олександрівни

  Резилієнтність – це наш вибір.  Ми стаємо психологічно стійкими, коли робимо вибір реагувати на ті обставини життя, у яких опинилися, у резилієнтний спосіб 💁 🌈 На страх ➡️ мужністю, на відчай ➡️ надією.  🌈 Коли вибираємо вставати, після  того, як впали.  🌈 Попри біль втрат ➡️ жити, любити й творити життя.  🌈 Коли вибираємо загоювати рани душі, а не  бути поглинутими ними.  🌈 Коли не відступаємо перед труднощами, а шукаємо способу їх долати – і бути людиною та залишатися у Світлі – що б не було.  Що можна зробити 💁⤵️ 👣 Прийняти страждання.  Воно є неминучою частиною життя. Є біль втрат, є смерть, є хвороби, війна і  різні лиха. Ми не вибирали їх. І прийняти – це визнати цю реальність. Це не означає опустити руки, не  робити нічого у відповідь. Прийняти – це визнати… І зробити вибір – попри страждання, попри  випробування – жити. Жити з любов’ю та надією, жити згідно цінностей, творити життя…  👣 Розділити страждання.  Бо ми потребуємо співчуття, доброти та підтримки. І оплакув

🧏 Дратівливість, гнів та поганий настрій часто переслідують осіб, які пережили травматичну подію.  🧏 Основні причини такого стану ⤵️ 💢 підвищена збудливість та реактивність нервової системи 💢 також посттравматична схильність до негативної оцінки життя, себе та інших людей.  💢 Люди, які зазнали травми перебувають у передчутті загрози та очікуванні небезпеки.  💢Їхні думки є переважно негативними, зокрема це переконання в тому, що «всюди небезпека», «я притягую нещастя», «я не справлюсь з цим», «я втрачу роботу», «мене покине дружина» тощо.  💢 До того ж самі інтрузивні симптоми (нав’язливі спогади, жахливі сновидіння, флешбеки) пригнічують настрій та призводять до страху і тривоги.  🧏 Варто розуміти, що ні дратівливість, ні гнівливість не характеризують вас, як нестриману чи недобру людину. Це лише симптоми спричинені посттравматичним стресовим розладом, які з часом минуть.  🧏 Для того, щоб краще справлятись з поганим настроєм та регулювати спалахи дратівливості і гніву існує дек

  🧏Ці рекомендації створені, щоб допомогти спілкуватися з кимось, хто переживає кризу або важку життєву подію. Нещасні випадки, переживання насильства, вiйни або втечі - це ситуації, які можуть викликати страх і розгубленiсть, невпевненість і шок. Дуже важливим є те, як ми спілкуємося з тими, хто перебуває в сильному стресі. 📢 Чого НЕ можна говорити чи робити: ❌ Не змушуйте людину говорити. ❌ Не перебивайте людину під час розмови, не квапте її, наприклад, дивлячись на годинник або не говорите особисто занадто швидко. ❌ Не торкайтеся людини, якщо ви не впевнені, що це доречно. Заздалегiдь оголосіть, що ви, наприклад, доторкнеться ïï руки; не робіть ніяких поспішних рухів. ❌ Не засуджуйте i не оцінюйте те, що людина зробила або не зробила або про те, що вона відчуває. (Наприклад, не кажіть «Ви не повинні так себе почувати» або «Ви повинні радіти, що вижили».) ❌ Не вигадуйте речі, яких ви не знаете. Ні на краще, ні на гірше. («Вiн, мабуть, ще живий.» або «Ймовірно, він уже не серед нас)

 

 

 

Втома, тривога, збільшення навантаження на роботі та вдома, відсутність відпочинку, безробіття та безгрошів’я стали частиною нової реальності багатьох людей. Усе це може стати причиною або поглибити емоційне вигорання.  🧏 ЯКІ СИМПТОМИ ВИГОРАННЯ?  За Міжнародною класифікацією хвороб, вигорання – синдром, що виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці. Це важкий стан, пов’язаний із перевантаженням у регулярній діяльності. Перевантаження виникає, коли немає своєчасного відпочинку. Серед його найпоширеніших симптомів:  👉втрата енергійності, поява відчуття виснаження; 👉підвищення психологічного дистанціювання від роботи, негативні та песимістичні думки про роботу; 👉зниження професійної активності. Для вигорання характерне відчуття емоційного виснаження, втрата цікавості, мотивації до роботи, небажання і відсутність сил займатися постійною діяльністю, часті конфлікти з колегами, байдужість, незадоволення як собою, так і своїми досягненнями.  Вигорання можуть супроводжувати фізи

 

  Давайте чесно, чи є у вас відчуття, нібито життя влітку було зовсім інше? Якщо так — ми з командою зібрали причини чому це виникає, та зібрали чек — лист з самодопомоги👇 ПРИЧИНИ:  — зменшення тривалості світлового дня  — зміни у виробленні мелатоніну організмом — перехід до “менш веселої” пори року, коли постійно темно і холодно, а ще тривога через можливі блекаути — особисті причини  ПРОЯВИ:   • брак сил, втома  • млявість, апатичний стан  • сонливість  • зміни харчової поведінки (зловживання вуглеводами)   • підвищений рівень тривоги  САМОДОПОМОГА:  ✔️повноцінний сон ✔️збалансована дієта з корисними жирами, рибою, цитрусовими, бананами - тим, що допомагає підвищити рівень серотоніну  ✔️прогулянки. так, навіть, коли темно, мокро і холодно ✔️вітаміни (за призначенням лікаря) ✔️позитивні емоції: хобі, друзі, спорт, відпочинок ✔️ведення щоденнику, психоедукаційна робота ✔️медитації  ✔️прибирання вдома: відчуття чистоти і порядку добре впливає на самопочуття

  🧏Психологічний прийом «5-5-5 техніка» або «Правило п'яти» - корисний інструмент для мислення про проблеми, розгляд ситуацій та прийняття рішень.  🧏 Цей прийом допомагає отримати більш об'єктивну перспективу, зменшити емоційну напругу та зосередитися на більш стратегічному підході. 🧏 Основна ідея прийому полягає в тому, щоб запитати себе, як ви будете думати про дану ситуацію через 5 хвилин, через 5 днів і через 5 років. Кожен з цих відрізків часу допомагає змінити відстань до проблеми та подивитися на неї з різних кутів. Ось як можна використати цю техніку⤵️ 🌀 Через 5 хвилин. Задайте собі питання, як ви будете реагувати на дану ситуацію через дуже короткий проміжок часу. Це допоможе вам зосередитися на першочергових потребах та можливих варіантах дії. Ви можете звернутися до своїх перших вражень і інтуїції. 🌀 Через 5 днів. Задумайтеся, як ваша перспектива на дану ситуацію може змінитися через кілька днів. Ви можете більш об'єктивно оцінити факти, зібрати додаткову ін

  Кожна людина хоча б раз у житті відчувала агресію. Це абсолютно нормальна емоція, необхідна для виживання, якщо її висловити в потрібний час і за правильних обставин. Проте, іноді можна стати занадто агресивним. Тобі часто важко втриматись? Ловиш себе на бажанні вліпити комусь? Може навіть прокручуєш думку, що за секунду когось точно приб’єш? Як контролювати таке — читай далі.  💁 Чим є агресія⤵️ 💥 Агресія — це вияв гніву. Він може бути незначним роздратуванням або стати справжньою люттю. І хоча часто гнів характеризують як негативну емоцію, він має й позитивну роль, спонукаючи людину, наприклад, захищатися або ставати на захист інших.  💥 За словами австрійського етолога Конрада Лоренса, агресія є необхідною і неминучою стороною людської природи. Імпульси до агресивних дій накопичуються в нашому тілі, ніби рідина, що наповнює резервуар. Час від часу, перш ніж він переповниться, агресивні імпульси потрібно вивільнити. Бажано спрямувати це на ненасильницькі заняття: спорт, дихання, т

Озвучені наміри покінчити з життям спантеличують та змушують відчувати велику напругу. Однак, пам’ятаєте: це добре, якщо людина відкривається вам, адже ви маєте змогу їй допомогти.  Як реагувати, якщо хтось каже вам, що думає про суїцид? 🆘 Дайте людині відчути, що слухаєте та підтримуєте її. Перш а все, запевніть людину, що ви сприймаєте її слова серйозно. Переконайтеся, що вона розуміє, що ви небайдужі до неї.  💬 Скажіть: «Дякую, що розповідаєш мені, що відбувається з тобою і як ти почуваєшся».  «Я люблю тебе, незважаючи ні на що, і ми разом переживемо це». 🆘 Заохочуйте людину говорити більше і насправді слухайте її. Дайте їй зрозуміти, що ви хочете почути більше про те, що вона відчуває і через що проходить. Слухайте активно, виявляйте цікавість та інтерес до деталей. Запитайте людину, які зміни відбулися в її житті, та як вона дає з ними раду.  Дізнайтеся, як довго людина відчуває небажання жити і як це вплинуло на її життя.  💬 Запитайте: «Чи спричинили думки про самогубство, на

 

Незважаючи на безліч досліджень стосовно ПТСР, існує багато популярних міфів про посттравматичний стрес. 🧏 Важливо розвінчувати ці судження, щоб уникати стигматизації, яка стосується ПТСР і призводить до жорстокого поводження та упередженого ставлення. ❌ МІФ. Лише військові ветерани переживають ПТСР. ✅ Розвінчання. Симптоми завжди існували у людей, які переживали травмівні події, ветерани були першими (1980 рік), кому поставили діагноз ПТСР. Але ПТСР може розвиватися у будь-кого, включаючи дітей, якщо вони переживали серйозну загрозу для життя або здоров’я. ❌ МІФ. Усі відчувають ПТСР однаково. ✅ Розвінчання. Навіть якщо подія, яка травмувала людину, була подібною, це не означає, що у двох людей посттравматичний стресовий розлад буде проходити однаково. Тому й лікування людей з такою проблемою дуже індивідуальне. ❌ МІФ. У кожного є якийсь ПТСР. ✅ Розвінчання. На жаль, людина дуже часто зустрічається з травматичними переживаннями. Однак, у більшості людей, які зазнають травми, не розвив