Правда в тому, що типова поведінка підлітків йде у розріз із сприйняттям “типовості” у дорослих) І це… абсолютно нормально)
Стан справ з поведінкою тінейджера спровокований частково фізіологічно - перенасичення гормонами росту, статевого дозрівання та стресу. Також впливають особливості дозрівання мозку у цьому періоді - з 13 до 18 років.
Підлітки в нормі розвитку, як правило, поводяться нестерпно, обезцінюють дорослих та шукають собі пригод. Таким чином проявляється криза незалежності - етап остаточної сепарації від батьків. Найуспішніший варіант, який доводилося спостерігати, це коли підліток спрямовує цю енергію дорослішання на лідерство у своєму середовищі (спортивні досягнення, музична освіта, патріотичні середовища Пласту, наприклад, тощо). Важливо, щоб це відбулося не з примусу батьків, а саме з власної ініціативи підлітка.
А правда в тому, що ця криза мине, як минула криза 3-х років.) І її інтенсивність та амплітуда співвідноситься саме з кризою трирічок. А щоб пройти цю кризу поряд з підлітком, бути для нього підтримуючим дорослим, авторитетом, на який можна спертися, важливо:
не критикувати, а давати зворотній зв’язок (за вимогою);
не контролювати, а поступово віддавати відповідальність у руки підлітка;
не повчати, а бути в ролі спостерігача-тренера-консультанта;
не порівнювати себе з дитиною, а ділитися власним досвідом (за вимогою).
Пропоную добірку книжок, які допоможуть порозумітись з підлітком:
"Если с ребенком трудно", Людмила Петрановська.
"Як обійняти кактус? Книга для батьків, які хочуть зрозуміти своїх підлітків", Анна Гресь.
"Випробування свободою. З тринадцяти до дев'ятнадцяти", Джуліан Слей.
"7 звичок високоефективних підлітків", Кові Шон.
Коментарі
Дописати коментар