Перейти до основного вмісту

Безпечна поведінка підлітків в Інтернеті

 

За даними міжнародного дослідницького проєкту ESPAD, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно  50% – 4 та більше годин. 

Сучасні діти використовують Інтернет для шкільного та позашкільного навчання. За правильного використання мережа привчає до самостійного розв'язання задач, структурування великих потоків інформації, дотримуючись основних правил безпеки.

КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ "КІБЕРПЕС"

   Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через: 

  •          поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
  •          повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

   За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу.    Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.


ЗАХИСТ ДІТЕЙ ВІД СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В ІНТЕРНЕТІ

   Сексуальне насилля онлайн – один з викликів, який стоїть перед батьками та педагогами. Діти можуть стикатись із сексуальним насиллям в Інтернеті у формах секстингу, кібергрумінгу та сексторшену.

    Секстинг – це надсилання інтимних фото чи відео з використанням сучасних засобів зв’язку. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм у реальному житті людям. Матеріали подібних переписок можуть бути оприлюднені, що часто призводить до кібербулінгу та цькувань дитини у школі. 

    Кібергрумінг — це процес комунікації із дитиною в Інтернеті, під час якого злочинці налагоджують довірливі стосунки з дитиною з метою сексуального насильства над нею у реальному житті чи онлайн. Вони можуть змушувати дітей виконувати певні сексуальні дії перед камерою. Злочинці свідомо будують своє спілкування з дитиною так, аби викликати в неї теплі почуття та довіру, показати, що вона цінна та унікальна. Вони можуть прикидатися однолітками дитини, пропонувати роботу моделлю, дарувати подарунки тощо.  

    Сексторшен – налагодження довірливих стосунків із дитиною в Інтернеті з метою отримання приватних матеріалів, шантажування та вимагання додаткових матеріалів або грошей. 

   Звертаємо увагу: якщо дитина стала жертвою секстингу, кібергрумінгу чи сексторшену, необхідно звернутися до поліції.

  Не дивлячись на розуміння нашими дітьми сучасної проблеми та усвідомлення того, що це є порушенням прав людей, таке явище як «кібербулінг» продовжує процвітати. Тому, шановні дорослі, не соромтесь запитувати у своїх дітей про групи класу, наприклад, і теми, які діти там обговорюють. Не тисніть на дитину занадто. Спочатку спитайте чи є у класі вашої дитини спеціально створена в соціальних мережах чи Вайбері група однокласників. А потім спокійним, ніжним тоном голосу попросіть дитину показати  що пишуть її однокласники в даній групі. Не обманюйте своїх дітей, відверто розкажіть навіщо ви бажаєте переглянути цю інформацію. Розмовляйте зі своєю дитиною, як з дорослим, пояснюючи все спокійно, запевняючи, що ви дитині довіряєте, але часто трапляються страшні речі (по можливості наведіть приклади, враховуючи емоційність дитини та її вразливість), а оскільки ви безмежно хвилюєтесь за неї і бажаєте уберегти від неприємностей, то змушені час від часу контролювати її активність в Інтернеті. Якщо дитина відмовляється, починає нервувати або викручуватися – не змушуйте її до цього. Проте для себе проаналізуйте поведінку дитини. Проведіть з нею бесіду про безпеку в Інтернеті, про небезпечні дії та слова, які порушують її права чи права її однокласників. Про варіанти виходу з небезпечних ситуацій, не акцентуючи увагу на ваших підозрах по відношенню до дитини.

   Якщо ж ви виявили випадки цькування в групі над вашою дитиною чи її однокласниками, то поговоріть з нею про це, висловіть слова підтримки (не можна залишати дитину в такій ситуації на самоті чи одразу при дитині починати «розборки» з кривдниками). Поясніть, що так не має бути і себе або інших потрібно вміти захищати. Наведіть приклади з власного життя чи життя ваших родичів, знайомих, які потрапили в схожу ситуацію (для того, щоб дитина розуміла, що таке може трапитися з кожним, і з ситуації можливо знайти вихід та припинити знущання). А вже потім обов’язково зверніться з цією інформацією до класного керівника. Запевніть свою дитину, що про те, що вона вам розповіла чи показала її однокласники ніколи не дізнаються проте ви повинні повідомити вчителя. По можливості зробіть скріншот небезпечної переписки.

ПОСІБНИКИ, ЯКІ МОН ПРОПОНУЄ ВИКОРИСТОВУВАТИ БАТЬКАМ І ПЕДАГОГАМ ДЛЯ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ БЕЗПЕЧНОМУ КОРИСТУВАННЮ ІНТЕРНЕТОМ:

  1. Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі: посібник для батьків 
  2. Виховання культури користувача Інтернету. Безпека у всесвітній мережі: навчально-методичний посібник
  3. Онлайн-посібник "COVID-19. Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів"
  4. Посібник Ради Європи "Свобода вираження поглядів та інтернет"
  5. Навчально-методичний посібник "Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в інтернеті"
  6. Методичні рекомендації до використання в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти навчально-методичного посібника та робочого зошита „Інтернет, який ми хочемоˮ (the Web We Want)
  7. Дізнайся про свої права в цифровому середовищі
  8. Попередження та протидія КІБЕРБУЛІНГУ в дитячому середовищі України
  9. Запобігаємо кібербулінгу змалечку

ПЕРЕЛІК ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ ДІТЕЙ

 СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ІНТЕРНЕТ-САЙТИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ

·         Весела абетка;

·         Українська казка;

·         Дитяча література;

·         Левко;

·         Країна міркувань.

ІНТЕРНЕТ-САЙТИ БІБЛІОТЕК ТА ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК

·         вебсайт Державної бібліотеки України для юнацтва (м. Київ);

·         вебсайт Національної бібліотеки України для дітей;

·         вебсайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (м. Київ);

·         вебсайт "Буквоїд";

·         вебсайт Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (м. Київ);

·         вебсайт Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова" (м. Київ);

·         вебсайт "Бібліотеки в мережі Internet";

·         вебсайт Бібліотеки Конгресу США;

·         вебсайт Національної бібліотеки Франції;

·         вебсайт Британської бібліотеки.

ІНТЕРНЕТ-САЙТИ МУЗЕЇВ І КАРТИННИХ ГАЛЕРЕЙ УКРАЇНИ

·         вебсайт "Музейний простір України";

·         вебсайт Національного художнього музею України;

·         вебсайт Національного музею історії України у Другій світовій війні;

·         вебсайт Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття;

·         вебсайт Одеського художнього музею;

·         вебсайт Вінницького обласного краєзнавчого музею;

·         вебсайт Львівського музею історії релігії;

·         вебсайт Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького;

·         вебсайт Музею Івана Гончара;

·         вебсайт Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.





Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Психічне здоров’я особистості

  Існує значне розходження відносно визначення основних дефініцій «здоров’я». У різноманітній літературі підкреслюється необхідність розглядати здоров’я не тільки як категорію медичну, але й соціально-психологічну і філософську. Такий підхід має сенс, оскільки людина – істота не стільки біологічна, скільки соціальна. Прояви її здоров’я або нездоров’я пов’язані не тільки з нормальним функціонуванням організму, а й обумовлені її психосоціальним благополуччям, ефективною соціально-психологічною адаптацією, власною реалізацією у навколишньому світі. Тому категорія «здоров’я індивіда» може і повинна розглядатися у контексті постановки й вирішення цілого ряду питань, що стосуються психологічних характеристик особистості, зокрема проблеми її психічного здоров’я. Тенденція визначення здоров’я з урахуванням соціально-психологічних аспектів життєдіяльності та існування людини простежується у чисельних наукових працях. Багато науковців намагалися дати визначення поняттю «здоров’я», серед них ...

3 грудня - Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

3 грудня - Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями. Щороку разом із світовою спільнотою Україна відзначає день людей з інвалідністю. Разом з нами живуть люди, фізичні можливості яких обмежені.  В нашому закладі проведено акцію-плакат доброти "Віддаю своє серце тим, хто цього потребує". Метою акції є привернення уваги учнів до понять доброти і милосердя, дружби,  підтримки, турботи по відношенню до людей з обмеженими фізичними можливостями. На сердечках дітки побажали всім людям з обмеженими фізичними можливостями витримки, оптимізму, здоров`я, душевного тепла,   миру, щастя, кохання, благополуччя!

Підтримка психічного здоров’я дорослих. Як впоратися з ізоляцією?

Під час будь-якої епідемії люди зазвичай відчувають стрес і тривогу. Надзвичайні ситуації завжди стресові, але є певні особливості спалаху 2019-nCoV, що впливають на населення. Не останнє місце тут займає інформаційне забруднення, що негативно впливає на психічне здоров’я українців. Як підтримати здоровий психічний стан? Пояснюємо. Як сприяти кращому самопочуттю дорослих Загальні рекомендації від Всесвітньої організації охорони здоров’я: Спалах вірусу та зараження відбувається в багатьох країнах, у багатьох географічних локаціях. Не асоціюйте його з будь-яким етносом чи національністю. Будьте співчутливими до всіх тих, хто постраждав, з якої б країни ця людина не була. Люди, які постраждали від 2019-nCoV, не зробили нічого поганого, і вони заслуговують нашої підтримки, співчуття та доброти.   Не називайте людей із захворюванням як "випадки COVID-19", "жертви", "сім'ї COVID-19" або "хворі". Це - "люди, які мають COVID-19", ...