Дитяча брехня

 Всі брешуть, говорив доктор Хаус. Діти теж рано чи пізно вчаться брехати. Тільки в разі дитячої брехні важливо розділяти, що є брехня, а що – фантазування.

Діти – великі маги й чарівники, вони не брешуть нам про це, вони в це вірять. Ці маги можуть скасувати поганий вчинок або, сказавши, що це так, зробити його таким. Тобто, якщо чотирирічний Петя каже, що самоскид зламав не він – він не бреше, а змінює реальність словами. Він правда в це вірить. Він скасував факт того, що пів години тому цей самоскид був благополучно їм зламаний. Це не брехня.

Брехня – це складна дія для людського інтелекту. Про брехню можна стверджувати, якщо дитина ясно розуміє, як було насправді, але спеціально, цілеспрямовано каже неправду. Якщо ваш Федя сказав, що зробив математику і сховав зошит в ранець, щоб ви випадково не побачили, а сам цей зошит навіть не відкривав, вітаю – він досить інтелектуальний для брехні.

Так чому ж діти брешуть?

Причин безліч, ось деякі з них.

1. Дитина боїться покарання.

Якщо в досвіді Васі був випадок, коли батьки позбавили його комп'ютерних ігор через те, що він забув зробити домашнє завдання, в наступний раз розумний Вася прикриється брехнею, щоб уникнути покарання. Чим страшніше для неї покарання, тим сильніше і частіше дитина бреше. Тобто для неї брехня – захисна поведінка.

2. Дитина хоче позбутися від проблеми, але не вирішити її.

Діти взагалі рідко брешуть, щоб збрехати. У них немає мети обдурити вас. Катя бреше батькам про двійку з математики, щоб не займатися цією математикою. Батьки не дізналися – Катя проблеми уникла. Правда на час, але Катя про це не думає.

3. Дитина хоче додати собі цінність в очах однолітків.

Ваня бреше однокласникам, що ходив на концерт відомої рок-групи, що йому подарували останній айфон або що на канікулах він відпочивав в штатах. Він хоче бути крутим. Хвастощі – звичайна справа і якщо це трапляється нечасто, можна не турбуватися. Слід просто поговорити з дитиною, розповісти, що вона і так досить крута, а брехня її не прикрашає. Якщо це триває час від часу і брехня все грандіозніше – це може бути ознакою того, що дитина не задоволена собою, в класі на неї інакше не звертають уваги, ображають, сміються, принижують.

4. Дитина хоче бути дорослою.

Брехня може бути ознакою підліткової сепарації. Валя на питання мами про те, з ким вона йде гуляти, відповіла, що з однокласницею, а сама пішла з сусідом. Вона просто не вважала за потрібне говорити правду, адже вона вже доросла і може гуляти з ким хоче. Валя перевіряє кордони, чи правда вона це може. Чим більше батьки намагаються контролювати дитину, тим більше вона виривається і бреше.

5. Дитині соромно.

Сором – це дуже сильне почуття і часто діти за допомогою брехні позбавляються від сорому. Поліну часто карають соромом, тобто соромлять за проступки. Вона поверталася зі школи та втратила телефон. Вдома дівчина скаже, що телефон відібрали старші хлопці, тому що слабкою дівчинкою бути не соромно, а неуважною – так.

6. Дитина домагається того, чого домогтися іншим способом не може.

Продовжимо тему гаджетів. Ярослав хоче новий телефон, щоб камера була краще і пам'яті більше. Батьки справедливо нагадують, що старому ще року немає. Ярослав бреше, що старий телефон він втратив (або вкрали) й отримує новий.

7. Дитина захищає когось або бреше з солідарності.

Зоя знає, хто розбив вазу в учительській, але не скаже правду, щоб не бути стукачем. Вона, як і інші однокласники, бреше з солідарності.

 

Як правило, в сім'ях, де довірчі й теплі відносини, діти брешуть значно менше. Якщо дитина вам довіряє, спирається на вас і знає, що в будь-якій ситуації до вас можна прийти та отримати підтримку, у неї не буде приводів бути з вами нечесним. Якщо ви стали все частіше ловити дитину на брехні, один з дієвих способів припинити це – знайти причину такої поведінки й усунути її.

Оточіть дитину любов'ю і безпекою вдома й будьте чесними з нею.