Перейти до основного вмісту

Вчимося керувати емоціями

«У своїй уяві ми страждаємо частіше, ніж насправді»
Луцій Сенека

Страх виконує сигнальну функцію – попереджає про можливу небезпеку і тим самим захищає нас. Але іноді він розростається і може стати непереборною перешкодою в нашому житті. Ми втрачаємо впевненість у завтрашньому дні, віру в кохання та щасливе майбутнє. Але! Страх можна контролювати та долати.

Кілька вправ, які допоможуть вам та вашій дитині змінити погляд на ситуацію та перестати реагувати на страхи неусвідомлено.

🫁 Дихання. Відновлюємо дихання.

📎Дихання з іграшкою.
Чи є у вашої  дитини улюблена плюшева іграшка? З її допомогою ми допоможемо відновити дихання. Покладіть дитину на спину і покладіть плюшеву іграшку їй на живіт. Попросіть дитину вдихнути так, щоб іграшка піднялася вгору, а потім видихнути, щоб вона опустилася. Це допоможе навчити дітей використовувати живіт, щоб робити глибокі вдихи.

📎Попросіть дитину вдихнути так, ніби вона нюхає квітку, а видихнути так, ніби вона задуває свічку, що горить. Покажіть дитині, як це робиться. 

Ці вправи допомагають сконцентруватися та абстрагуватися від почуття страху.

Можна просто заспівати пісню разом із дитиною.

🍎 Відволікаємось та перемикаємо увагу 

Відволікти дитину (і вас теж) від страхів може жування їжі, наприклад, яблука, сухофрукта чи горіха. Їсти його треба вдумливо, пережовуючи по вісім-десять разів, шматочок за шматочком.

❗ Жувальні рухи знижують стрес і допомагають упоратися зі страхом.
 Про всяк випадок, носіть із собою в кишені пачку жувальної гумки і за необхідності скористайтеся нею. Смоктальні цукерки, льодяники теж підуть.

🎼 Увімкніть музику, наприклад, класичну. Це один із головних інструментів лікувального впливу. Це можна зробити просто з телефона через навушники. Достатньо двох-трьох хвилин прослуховування, і дитина почне заспокоюватися, тривога та страх підуть. Твори Вівальді діють як транквілізатори. Моцарт та Бізе діють чудово. А слухання Шопена змінює ставлення до навколишнього світу на більш позитивне. За умови тривалого прослуховування огортає відчуття емоційного благополуччя.

🙌 Тактильні вправи
Напевно, ви помічали, що рухаєтеся швидше, коли боїтеся? І дитина так само. У такій ситуації можна уповільнити крок і кілька разів голосно позіхнути. Позіхання заразне, тому ви почніть, а дитина відразу повторить за вами. Або уявіть позіхання у вигляді гри: дитина – лінивець, кошеня, яке щойно прокинулося після приємного і солодкого сну. Кошеня потягується, позіхає, нявкає… ❗Позіхання дасть сигнал парасимпатичній нервовій системі, відповідальній за релаксацію, що небезпека минула і можна заспокоїтися.

⚽️ Активуємо рухову функцію. Даємо в руки дитині невеликий м'ячик (або м'яку іграшку). І стискаємо та  розтискаємо м'ячик у руці.

Увімкніть, активуйте свою уяву та уяву дитини. Внутрішні позитивні образи мають велику цілющу силу. Думки про приємні події з минулого або просто про якесь надійне, комфортне і затишне місце сприяють як фізичній релаксації, так і психологічному розвантаженню: повертається спокій, страхи йдуть. Можна переглянути фотографії в альбомі або телефоні. Поговоріть про тих, хто зображений на них, що робила кожна людина, і про все, що викликає посмішку.

Потрібно навчитися керувати емоціями з дитинства. Незалежно від того, чого ми боїмося, важливо пам'ятати, що перемогти страх ніколи не пізно. ⭐️

Авторка — Олена Реуцька

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Урок-квест "Тест Білборда та кохання в інтернеті"

Для сучасних дітей та підлітків мережа Інтернет  - це не просто віртуальна реальність, а повноцінна частина їхнього життя, де вони навчаються, спілкуються, вибудовують відносини та відчувають себе частиною спільноти. З метою формування у здобувачів освіти уявлення про ризики в Інтернеті, пов’язаних з надсиланням власних відвертих фото та попередження сексуального насильства в цифровому середовищі, практичним психологом Семенюк О.О. було проведено превентивне заняття у формі квесту «Тест Білборда та кохання в інтернеті». Під час заняття учні 7-Б дізналися про секстинг, висловлювали власні думки, виконували цікаві завдання та отримали інформацію про те, як діяти та де шукати допомогу, якщо трапиться небезпечна ситуація. #не_ведусь #stop_sexтинг

7 порад для покращення психічного і фізичного здоров'я

Психічне здоров’я так само важливо, як і фізичне здоров’я. Всі ми стикаємося зі змінами в житті, які можуть поставити під сумнів наше емоційне самопочуття. Що б не відбувалося у вашому житті, ставте своє психічне здоров’я пріоритетом.  🌸 Залишайтеся на зв'язку з родиною та друзями. Підтримка стосунків корисна для вашого психічного здоров’я. Телефонуйте та відвідуйте своїх батьків, дітей чи онуків. Якщо у вас поблизу немає сім’ї чи друзів, приєднайтеся до місцевої громадської активності. 🌸 Дайте собі час пристосуватися до серйозних змін у житті. Це включає не тільки очевидні негативні події, такі як смерть але й «позитивні» події, такі як переїзд. Вони можуть супроводжуватися відчуттям втрати. Сумувати про будь-яку втрату природно і необхідно. 🌸 Поставте цілі та пріоритети Розмежування між тим, що потрібно зробити зараз, і тим, що може почекати, допоможе зменшити почуття тривоги та зосередитися на виконанні завдання. Важливо навчитися, говорити «ні». 🌸 Подумайте про те, щоб заве

Безпечна поведінка підлітків в Інтернеті

  За даними міжнародного дослідницького проєкту  ESPAD , у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно  50% – 4 та більше годин.  Сучасні діти використовують Інтернет для шкільного та позашкільного навчання. За правильного використання мережа привчає до самостійного розв'язання задач, структурування великих потоків інформації, дотримуючись основних правил безпеки. КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ "КІБЕРПЕС"    Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:            поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;           повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.    За даними ЮНІСЕФ в Україні,