Перейти до основного вмісту

Гострий стрес та підтримка

 


Варто слідкувати за своїм лексиконом. Людям, які виїхали з небезпечних місць, з-під обстрілів, втратили домівки, близьких тощо точно не варто чути такі фрази⤵️

 

❌ «Не плач», «Не жалійся», «Не перебільшуй», «Ну он там людям ще гірше…»  

➡️ Ці фрази зазвичай використовуються, коли важко витримувати почуття іншої людини поряд, і хочеться це швидко припинити. Разом з цим, людині в чутливому стані стає від них гірше, бо вони провокують почуття вини за свої почуття. 

 

❌ «Ти повинен/нна бути сильним/ою заради дитини, чоловіка, батьків» (свій варіант) 

➡️ По-перше, глобально людина нікому нічого не винна. Це маніпуляція. По-друге, наполягаючи на «бути сильним», ми змушуємо іншого відмовлятися від інших почуттів, проживання яких може вберегти від подальшого розвитку ПТСР або ретравматизації (повторного травматичного досвіду).  


❌ «Я тебе розумію», «Мені знайомо те, що ти відчуваєш» 

➡️ Кожен досвід – унікальний. Якщо ти не був/ла з людиною пліч-о-пліч і в тих самих обставинах, ти не можеш її зрозуміти. Це породжує недовіру і відторгнення в стресовій ситуації. Люди часто потребують розділення почуттів, але так можна говорити, якщо ви дійсно переживали цей досвід.  


❌ «Все буде добре», «Все налагодиться» 

➡️ Цього не можна обіцяти, ми не знаємо, як насправді складеться життя людини та майбутнє. Цю завчену фразу часто використовуємо автоматично, щоб швидко заспокоїти, а іншим/ою це може сприйматися як «відчепися».  


❌ «Та нічого страшного ж не сталося», «Було б чого так плакати» 

➡️ Це твоя оцінка, але для людини пережитий досвід – її цінний і важливий шлях. Не треба його знецінювати, це боляче для інших.


❗️Варто бути обережними з фразою «Мені дуже шкода». Після неї людині у гострому стресі ніби треба відреагувати, але як адекватно – велике питання, бо слова-відповіді на це типу:

💥 «Все добре, не переймайся», 

💥 «Та ладно» – знецінюють почуття і змушують вразливу людину турбуватися в цей момент не про себе, а про іншого (як і реакція-відповідь «Я тебе розумію» на «Мені шкода»); 

💥 «Дякую» – є зазвичай автоматичною відповіддю, вона може ставити в ступор і сприйматися як вимушена реакція, що закінчує незручний момент.  

💥 Чуючи постійно «Мені дуже шкода», інша людина в гострому стресі може ще більше почуватися пригніченою та зніяковілою.  

Також часто тригером для багатьох є жаль у цьому контексті, яке доречніше замінити на співчуття.  


🤗 Слова підтримки 

➡️ Буває, складно щось сказати для того, щоб підтримати іншу людину в складний момент. Слова  можуть звучати неоковирно, оціночно чи якось недоречно. Іноді просто не зрозуміло, як реагувати. Втім, коли інший біля тебе вразливий і потребує підтримки, можна користуватися такими фразами⤵️ 

✅ «Я приймаю тебе і твої почуття»;  

✅ «Ти робиш достатньо»;  

✅ «З тобою все добре»;  

✅ «Я пишаюсь тобою»;  

✅ «Усе колись закінчується, і цьому теж прийде свій кінець»;  

✅ «Я з тобою. Я поруч»;  

✅ «Мені прикро, що тобі зараз боляче. Співчуваю тобі»;  

✅ «Ти мені дуже цінна/ий. Ти мені важлива/ий»;  

✅ «Сумую за тобою»;  

✅ «Так добре, що ти народився/лася»;  

✅ «Ти робиш краще з можливого»;  

✅ «Ти все робиш правильно»;  

✅ «Я тебе підтримую»;  

✅ «Рада/ий, що ти є»; 

✅ «Твої почуття важливі для мене. Дякую, що ділишся»; 

✅ «Я люблю тебе». 


У випадку сумніву не фантазуй, що можна сказати іншому – спитай прямо⤵️ 

✅ «Як я можу тебе підтримати?»;  

✅ «Що можу зробити для тебе?»;  

✅ «Чого б ти від мене хотів/ла зараз?».  


🧏 Також треба бути обережним/ою  з тілесним контактом: не всім подобаються дотики та обійми, не завжди вони є й доречними. Варто уточнити, чи можна обняти людину, якщо ти хочеш це зробити.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Урок-квест "Тест Білборда та кохання в інтернеті"

Для сучасних дітей та підлітків мережа Інтернет  - це не просто віртуальна реальність, а повноцінна частина їхнього життя, де вони навчаються, спілкуються, вибудовують відносини та відчувають себе частиною спільноти. З метою формування у здобувачів освіти уявлення про ризики в Інтернеті, пов’язаних з надсиланням власних відвертих фото та попередження сексуального насильства в цифровому середовищі, практичним психологом Семенюк О.О. було проведено превентивне заняття у формі квесту «Тест Білборда та кохання в інтернеті». Під час заняття учні 7-Б дізналися про секстинг, висловлювали власні думки, виконували цікаві завдання та отримали інформацію про те, як діяти та де шукати допомогу, якщо трапиться небезпечна ситуація. #не_ведусь #stop_sexтинг

7 порад для покращення психічного і фізичного здоров'я

Психічне здоров’я так само важливо, як і фізичне здоров’я. Всі ми стикаємося зі змінами в житті, які можуть поставити під сумнів наше емоційне самопочуття. Що б не відбувалося у вашому житті, ставте своє психічне здоров’я пріоритетом.  🌸 Залишайтеся на зв'язку з родиною та друзями. Підтримка стосунків корисна для вашого психічного здоров’я. Телефонуйте та відвідуйте своїх батьків, дітей чи онуків. Якщо у вас поблизу немає сім’ї чи друзів, приєднайтеся до місцевої громадської активності. 🌸 Дайте собі час пристосуватися до серйозних змін у житті. Це включає не тільки очевидні негативні події, такі як смерть але й «позитивні» події, такі як переїзд. Вони можуть супроводжуватися відчуттям втрати. Сумувати про будь-яку втрату природно і необхідно. 🌸 Поставте цілі та пріоритети Розмежування між тим, що потрібно зробити зараз, і тим, що може почекати, допоможе зменшити почуття тривоги та зосередитися на виконанні завдання. Важливо навчитися, говорити «ні». 🌸 Подумайте про те, щоб заве

Безпечна поведінка підлітків в Інтернеті

  За даними міжнародного дослідницького проєкту  ESPAD , у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Майже 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще приблизно  50% – 4 та більше годин.  Сучасні діти використовують Інтернет для шкільного та позашкільного навчання. За правильного використання мережа привчає до самостійного розв'язання задач, структурування великих потоків інформації, дотримуючись основних правил безпеки. КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ "КІБЕРПЕС"    Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:            поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;           повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.    За даними ЮНІСЕФ в Україні,