Йде 26-й день війни. Важко концентруватися на чомусь, крім новин і переживань за рідних, друзів і тих, хто сміливо бореться на фронті. Все це виснажує мозок — але ж цього тільки і чекає ворог. Тому не падаємо духом і зміцнюємо ментальне здоров’я!
У війни є своя психологія, і вона складається з інформаційно-психічних атак. За ці 26 днів ми вже неодноразово пережили всі стани психіки. Відразу була ейфорія, підкріплена ненавистю до ворога і гордістю за перемоги ЗСУ. Ми могли не спати, не їсти, функціонувати на повну бойову готовність. Потім пішов спад: тривожність через постійні обстріли, страх і депресія. Потім — знову оптимізм і ейфорія.
Мозку складно працювати в такому стані. Допоможіть йому пережити виснаження.
- Спіть при будь-якій можливості. Навіть якщо для цього потрібно випити заспокійливе.
- Пийте воду. Зневоднений організм не може боротися зі стресом. Вода потрібніше за їжу;
- Робіть інформаційні паузи від читання новин;
- Вимкніть режим жалості по всьому матеріальному. Ворог на це розраховує, тому знищує наші інфраструктури. Саме постійна жалість за втраченим ще більше підживлює тривогу і вирубає наш мозок. Ми все відбудуємо!
- Включіться в план «що я зроблю після війни». Це допоможе вашому мозку працювати на ваш порятунок, а не на тихе самознищення;
- Рятуйтеся гумором. Це надійний щит для мозку, щоб трохи знизити гормон стресу — кортизол. Дивіться меми в добірці dev.ua, тіктоки про вкрадені циганами танки, посмійтеся з черг в ІКЕА в загниваючій росії.
- Обійматеся. Говоріть близьким, як любите їх. Такі слова допомагають утримувати сили.
Ну і найголовніше — вірте в скору перемогу і уявляйте, яку красиву країну ми потім відбудуємо. Україна продовжує впевнено відбиватися, а росія психує і вже всіма ресурсами намагається вивести вас зі спокою і холодного розуму. Не піддаємося!
Як позбутися від почуття провини?
Якщо ми сидимо в тилу, в теплі й комфорті, ми можемо відчувати почуття провини й того, що не робимо нічого корисного. За те, що гинуть мирні люди в іншому місті і за те, що солдати ЗСУ і тероборони ризикують життям, рятуючи нас.
Пам’ятаємо:
- Зберегти своє життя і життя рідних — важливо.
- Продовжувати працювати і донатити гроші армії / волонтерам — важливо.
- Постити в соцмережах правду про війну, підтримувати один одного онлайн, ділитися інструкціями з виживання і контактами волонтерів — важливо.
- Сидіти за компом і допомагати IT-армії «дудосити» російські сайти — теж важливо.
- У невинних смертях винні російські фашисти і їх командування, але ніяк не ви.
Джерело:https://dev.ua/
Коментарі
Дописати коментар